3 етап

Ми виявили, що теорема Піфагора була  іноді темою вдалих учнівських жартів її зображували у вигляді різних смішних фігурок, а в Росії малюнок до теореми Піфагора для випадку рівнобедреного трикутника, учні називали “піфагоровими штанами”, які на всі боки рівні. У Франції і Німеччині теорему Піфагора називали “ослячим мостом”(якщо учень не зумів через нього “перейти”, то це був справжній осел). Теорему Піфагора називали ще гекатомба що в перекладі означало сто биків, у математиків арабського сходу ця теорема одержала назву “теорема наречених”. Справа в тому що в деяких списках  “Начал Евкліда” ця теорема називалась теоремою німфи за подібність з метеликом, що грецькою звався німфою. Але цим словом греки називали деяких богинь, а також наречених. При перекладі арабський перекладач не звернув увагу на креслення і переклав слово “німфа” як  “наречена”, а не “метелик”. Ще в кінці 19-го століття  висловлювались різноманітні припущення про існування мешканців Марса подібних людині. Тому Паризькою академією наук була встановлена премія в сто тисяч франків тому,  хто перший встановить зв’язок з мешканцями іншого небесного тіла. Ця премія ще чекає на щасливця, який можливо знаходиться серед нас. Зовсім небезпідставно було вирішено  передати мешканцям Марса сигнал у вигляді теореми Піфагора. Невідомо, як це зробити, але для всіх очевидний математичний факт, висловлюваний теоремою Піфагора, має місце усюди і тому, схожі на нас мешканці іншого миру, повинні зрозуміти такий сигнал.